Інтервʼю за посиланням.
Українсько-грузинське партнерство — це не лише історія спільної боротьби й цінностей, а й жива співпраця людей, які будують мости між культурами сьогодні. У цьому інтерв’ю ми говоримо з керівниками ГО «Грузинська душа» — Президентом Георгієм Адамадзе та радницею Президента і координаторкою ключових напрямків Іриною Кахіані — про ідентичність, силу громади, збереження традицій та роль громадських ініціатив у зміцненні дружби між грузинським і українським народами.
Георгій Адамадзе - Президент ГО «Грузинська душа». Народився і до шкільного віку проживав в Грузії. Шкільну та вищу освіту отримав в Україні. Сьогодні Георгій - успішно розвиває власний бізнес і очолює ГО «Грузинська душа».
Він не тільки памʼятає і цінує власне коріння, а як Президент ГО ставить за мету обʼєднувати грузинські сімʼї в Україні, плекати культурні, кулінарні традиції свого народу, підтримувати партнерські стосунки з українцями, зміцнюючи дружбу та взаємодопомогу між грузинським і українським народами.
Ірина Кахіані - Радниця Президента ГО «Грузинська душа» та координаторка ключових напрямків в роботі ГО. Ірина народилась, виросла і отримала освіту в Україні. Має міцне грузинське коріння, друзів і партнерів як в Україні, так і в Грузії, що й привело її в ГО «Грузинська душа» і виступає першою контактною особою комунікації з партнерами, організаціями та медійними особами. Координує організаційні та інші ключові напрямки діяльності ГО «Грузинська душа».
– Георгію, що стало головним поштовхом до створення організації «Грузинська душа» у 2013 році?
– Головним мотиваційним поштовхом з одного боку, стала моя власна потреба не тільки підтримувати особисті ділові чи дружні стосунки, а об'єднати грузинськи сім'ї, налагодити міцні зв'язки між грузинами, які живуть в Україні та надавати різноманітну підтримку тим, хто її потребує. З іншого боку, я бачив інтерес українців, які мене оточували, до грузинської культури та традицій. Таким чином, ГО «Грузинська душа» стала тим містком, що об'єднує два дружніх народи.
– Яка місія Вашої організації в контексті українсько-грузинських відносин?
– Місію ГО «Грузинська душа» ми пов'язуємо з головною метою, яка залишається незмінною – зберігати, плекати, розвивати, та поширювати грузинську культуру в Україні, розкриваючи її красу українцям. Водночас, вивчати українські традиції та культуру. Такий підхід, на нашу думку, збагачуватиме наші народи та зміцнюватиме ділові, культурні та дружні взаємовідносини між нами.
– Танцювальний колектив «Ріоні» та школа грузинської мови стали основою діяльності організації. Чому робота з дітьми є для Вас пріоритетною?
– Грузинські діти, які народились в Україні, зростають, навчаються в білінгвістичному середовищі: вдома вони спілкуються рідною мовою, а в дитячих садочках та школах,- державною, українською. Відомо, що саме мова і культура є суттєвими маркерами ідентичності. З метою збереження і зміцнення власної ідентичності були створені танцювальний колектив «Ріоні», засновником і керівником якого є ЛалиГерзмава, та безкошкоштовна школа грузинської мови, яку започаткувала Наіра Акубардія. Доречі, грузинські танці та мову опановують не тільки грузини, а й українці, як діти, так і дорослі.
– Після відновлення активної діяльності — які ключові напрямки розвитку Ви визначаєте на найближчі роки?
– ГО «Грузинська душа» заснована в Дніпрі, і її діяльність була активною, хоча й локальною. Ми організовували масштабні культурні заходи, пов'язані з державними святами Грузії. Спираючись на певний позитивний досвід ми будували амбіційні плани, створювали перспективне бачення розвитку Організації. 24 лютого 2022 року відбулося віроломне повномасштабне вторгнення Росії в Україну. На деякий час в діяльності ГО виникла пауза.
Відомо, що будь-яка криза, навіть війна— це не лише загроза та стрес, а й поворотна точка, що прискорює зміни, стимулює адаптацію, виявляє і активізує приховані можливості для розвитку як окремої особистості, так і спільні громадські резерви.
Сьогодні ми закінчуємо паузу, оновлюємось, розширюємось, виходячи за межі Дніпра і області. Сьогодні наша мета - об'єднати громади всіх областей, що підконтрольні Україні. Війна-це страшне горе, та життя триває, створюються сімʼї, народжуються діти, і ми не маємо права ставити життя і нашу діяльність на паузу. Наразі плануємо відновлювати організацію і проведення фестивалів, кулінарних майстер класів, концертів, виставок грузинських митців та народних майстрів.
З часом відкриємо школи з вивчення грузинської мови, історії та культури в Києві та обласних центрах України.
– Ірино, Ви є радницею Президента та координаторкою ключових напрямів. Що входить до Вашої сфери діяльності?
– Я безпосередньо беру участь в усіх проєктах та процесах ГО «Грузинська душа» від ідеї до її реалізації. Представляю ГО на офіційних заходах, підтримую зв'язки з громадськістю, партнерами, ЗМІ. Координую внутрішню роботу ГО.
– Які формати співпраці з українськими та міжнародними інституціями сьогодні є найбільш актуальними для «Грузинської душі»?
– Ми відкриті до співпраці з українськими та міжнародними організаціями, фондами та бізнесом, з якими співпадають наші цінності та цілі щодо підтримки активного життя грузинської діаспори в Україні та зміцнення соціальних та культурних звʼязків між грузинським та українським народами.
Це можуть бути проведення конференцій, круглих столів, фестивалів, виставок сучасного грузинського мистецтва, народних майстрів тощо. Об’єднуватись, посилювати один одного та зростати, крокуючи вперед,- стратегія наших партнерських взаємовідносин.
– Який головний меседж Ви хотіли б донести українському суспільству через свою діяльність?
– Грузинський і український народи мають давні і міцні звʼязки, що базуються на спільних цінностях: життєстійкість, волелюбність, щирість, гостинність, вірність традиціям.
Проживаючи в Україні ми поважаємо її закони, інтегруємося в соціальне, економічне, політичне і культурне життя в суспільстві. Разом з цим, ми цінуємо та підтримуємо власну ідентичність та тісний зв’язок між нашими народами, культурами та традиціями.
Діяльність ГО «Грузинська душа» є прикладом того, як особиста ідентичність, професійний досвід і щире бажання служити громаді перетворюються на міст дружби між народами, посилюючи українсько-грузинське партнерство через культуру, взаємодопомогу та спільні цінності.
Інтервʼю за посиланням.
