Є дні, коли кордони зникають, а світ стає єдиним домом. Саме таким став цей день у нашому Духовно-культурному центрі. Це було не просто свято двох недільних шкіл — української та грузинської. Це була зустріч двох великих культур, двох сердець, що б'ються в одному ритмі любові та взаємоповаги.
Атмосфера була просякнута справжнім сіхварулі (любов'ю). Діти, батьки, наставники та гості стали однією великою родиною, де панували щирість, тепло та радість.
Маленькі янголи та їхні наставники
Дитячий сміх і пісня — це найкраща молитва. Виступи наших вихованців зворушували до сліз. У кожному русі, у кожній ноті відчувалася безпосередність і чистота дитячої душі. Але за цією легкістю стоїть велика праця тих, хто віддає дітям частинку себе.
Ми висловлюємо глибоку вдячність і низький уклін (діді мадлоба) нашим берегиням-наставницям:
- Наталії Гейман — за мудрість та українську щирість;
- Наїрі Акубардія — за грузинську пристрасть і материнське тепло.
Ви вкладаєте у виховання не просто знання, а душу, навчаючи дітей головному — бути Людьми.
Магія мистецтва: Танець Королев
Справжньою перлиною свята став величний танець «Самайа». Це давній танець, що оспівує царицю Тамар, символ грації та жіночої сили. Постановка талановитої Аліси Барамідзе зачарувала всіх присутніх, перенісши нас у віки славетної історії Сакартвело.
А щоб свято пройшло на одному диханні, динамічно та емоційно, подбала Тетяна Барамідзе, яка створила чудовий сценарій, наповнений глибоким змістом.
Смак гостинності
У Грузії кажуть, що гість — це посланець Бога, а стіл (супра) — це місце, де зміцнюється дружба. Наше свято не обійшлося без теплого частування:
- Неймовірні смаколики від Манани Гогітідзе подарували смак справжнього домашнього затишку;
- Ароматна кава, з любов'ю приготована Світланою Лозовою, зігрівала не лише руки, а й серця.
Дякуємо кожному, хто долучився до організації, хто прийшов, хто аплодував і хто просто був поруч. Ви зробили цей день незабутнім!
До нових зустрічей, мегобребо (друзі)! Нехай наша дружба квітне, як весняний сад!
