Є речі, які неможливо відібрати у людини, не вбивши її душу. Це віра, пам'ять предків і рідна мова. У сонячному Сакартвело кажуть: «Мова — це божественний сад, і кожен народ має плекати свою квітку в ньому». 20 квітня у Дніпрі відбулася подія, що стала мостом між минулим і майбутнім, між болем і надією — масштабна конференція «День рідної мови. Вихід з СРСР — право на рідну мову».
Цей важливий захід був організований грузинською громадою «Kartuli Suli — Грузинська душа» за всебічної та теплої підтримки давніх друзів — Міжнародного благодійного фонду Олександра Петровського «Солідарність».
Гість, що приніс із собою дух Тбілісі
Центральною подією зустрічі став приїзд особливої людини. До Дніпра завітав Дато Турашвілі — видатний письменник, драматург, живий класик сучасної грузинської літератури. Його візит не був випадковим. Дато приїхав, щоб подивитися в очі українцям і грузинам та сказати: ми вистояли.
Він презентував свою знакову книгу «Покоління Джинс. Втеча з СРСР». Це не просто роман, це документ епохи. У ньому болісна правда про події 1983 року, коли семеро молодих грузинських хлопців та дівчат спробували вирватися із «залізної завіси», захопивши літак. Вони мріяли про світ, де «вільно дихає людина», але зіштовхнулися з жорстокістю радянської машини. Розповідь Дато про ці події викликала сльози на очах багатьох присутніх у залі.
Уроки історії: «Мамулі, Ена, Сарцмуноеба»
Тема конференції глибоко символічна. Вона повертає нас у 1978 рік, коли Москва спробувала позбавити грузинську мову статусу державної. Тоді тисячі студентів, інтелігенція, прості люди вийшли на проспект Руставелі. Вони стояли на смерть за своє право розмовляти мовою матерів. І вони перемогли.
Віце-президент ГО «Картулі Сулі» Лалі Герзмава проникливо зауважила:
«Для Грузії триада "Батьківщина, Мова і Віра" — це те коріння, завдяки якому ми стоїмо на ногах, незважаючи на всі бурі історії. Сьогодні ця тема відгукується болем і надією в серці кожного українця. Ми зібралися тут, щоб поділитися цим теплом, цим досвідом боротьби і сказати: ми разом».
Єдність громади та духовна підтримка
Зала була переповнена світлими людьми. Тут зібралися представники грузинської діаспори, діячі культури, мистецтва та небайдужі дніпряни. Особливої ваги події надала присутність духовенства.
Представники Дніпровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату на чолі з протоієреєм Віталієм Лопушанським благословили захід. Це ще раз підкреслило: наші народи єдині не лише в історії, а й у вірі.
Режисер заходу Тетяна Барамідзе наголосила на меті зустрічі:
«Ми не просто згадуємо минуле. Ми черпаємо з нього силу для руху вперед. Вихід з СРСР став для нас початком повернення до себе. Наша мета — прославляти любов до рідного слова, яке було, є і буде вічним».
Місія: Зберегти «Грузинську душу» далеко від гір
Президент організації Георгій Адамадзе з гордістю розповів про успіхи громади. З 2015 року «Картулі Сулі» працює над тим, щоб маленькі грузини, народжені в Україні, не забували свого коріння:
- Успішно працює недільна школа, де лунає грузинська мова;
- Громада мріє і працює над будівництвом власної церкви;
- Кожен захід стає святом дружби між народами.
«Ми живемо на цій благодатній українській землі, любимо її як другу батьківщину і щасливі бачити, що українці розділяють наші цінності», — зазначив Георгій Адамадзе.
Слова вдячності
Організація «Картулі Сулі - Грузинська Душа» висловлює глибоку повагу та вдячність (діді мадлоба!) всім причетним до цього свята духу. Особливі слова подяки лунають на адресу Міжнародного Благодійного Фонду «Солідарність».
Дякуємо особисто президенту фонду Олександру Володимировичу Петровському та віце-президенту Яні Юріївні Іваніловій за багаторічну дружбу, надійне плече та розуміння важливості культурного відродження.
